Главная | Мой профиль | Регистрация | Выход | Вход Вы вошли как Гість | Группа "Гости"Приветствую Вас Гість | RSS
Освітній портал

Меню сайту
Категорії розділу
Життя школи [94]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Друзі сайту






Корисні сайти






Каталог статей

Головна » Статті » Життя школи

День визволення села Олександрівки

Сьогодні  24  вересня  2011 року  ми  зібралися  великою  шкільною  родиною,  щоб  відзначити  велике  свято – День     визволення  нашого  села  Олександрівка  від  фашистських  загарбників.  Це  свято  день  пам’яті  скорботи,  шани       до  загиблих  та  поваги  до  живих  героїв. 1943 рік  переломний рік у Великій Вітчизняній війні. Наступ Червоної Армії на  ворога  почався після героїчної Сталінградської битви. У 1943 р. почалось  визволення  міст України:  Харкова,  Донецька, Маріуполя, Ніжина, Чернігова. 24  вересня 1943 року  засяяло  сонечко  і  над нашим селом.  У  нас  в гостях  присутні  люди  які в ті далекі  і тривожні  дні були у нас в Олександрівці, але на долю  яких випало  визволяти  інші  міста і села  нашої  країни.  

   Грабченко  Василь  Васильович – 16-(шістнадцятирічним) юнаком  пішов  на  фронт  у  1941 році. Був  рядовим  стрілецького  полку.  Має  два  поранення.  Після  лікування  направлений  в  діючу  армію І (першого)  Білоруського  фронту,  звільнював  міста  і  села  Чехословаччини,  Німеччини.

Буренко  Іван  Аврамович – 18 (вісімнадцятирічним)  хлопцем  пішов  до  армії.  В  1943 р. направлений  в  74 (сімдесят четвертий )  запасний  стрілецький  полк  на  посаду  командира  відділення  в  званні  сержанта.  А  звідти  направлений  в  діючу  8 (восьму) гвардійську  армію,  27 (двадцять сьому)  стрілкову  дивізію,  76 (сімдесят шостий)  гвардійський  стрілецький  полк  на  посаду  командира  відділення.

    Звільнював  міста  і  села  Польші.  В  січні  1945 року  був  поранений . Інвалід  ВВв.

Булгаков  Олександр  Валер’янович – на  початку  війни  йому  було  лише  15  років.  Він  не  замислюючись  вступив  до  лав  Радянської  Армії,  а  присягу  прийняв  пізніше  в  1943  році,  як  виповнилось  17 років.  Воював  на  Кавказі,  звільняв  Крим  Білорусію,  Україну.  Вів  бойові  дії  проти  Германії.  Був  поранений.

Горбатенко  Іван  Григорович – 18 (вісімнадцятирічним)  юнаком  призвався  на  фронт  3  грудня  1944 року  служив  в  624 (шістсот двадцять четвертому)  стрілецькому  полку  в  артилерійському  дивізіоні.  Брав  участь  у  бойових  діях  Східної  Прусії.

Полтавець  Дмитро  Іванович – коли  почалася  війна,  він  ходив  у  6  клас.  І  отаким  хлопчиком  разом  з  друзями,  уже  копали  окопи.  В  1943  році  в  16 (шістнадцятирічному)  віці  пішов  на  фронт,  потрапив  у  62 (шістдесят другий) запасний  полк,  батальйон  мінометників  в  м.Алчевську.

Чекін  Василь  Матвійович – його випускний  вечір  був  зіпсований  війною.  З  1942 р. закінчивши  військове  училище  потрапив  на  Сталінградський  фронт,  мав  звання,  «технічний  лейтенант  артилерійської  технічної  Служби»

   Та  на  нашому  святі  присутні  не  лише  ветерани  ВВв.  Війна  не  обминула  ні  малих  дітей,  ні  молодих  дівчат.

   Журенку  Михайлу  Йосиповичу  було  лише  13  років,  як  почалася  війна.

  А  на  долю  Длужневської  Тетяни  Петрівни  випало  ще  зовсім  маленькою  дитиною  побувати за  колючими  дротами  німецького  полону.

   Скільки  б  ми  не  говорили  про  війну,  про  подвиг  наших  ветеранів,  здається  не  вистачить  слів,  щоб  виразити  всю  подяку,  вдячності  нашого  покоління  вам,  дорогі  наші  воїни. 


Категорія: Життя школи | Додав: Олександрівськашкола (22.01.2012)
Переглядів: 348 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Годинник
Погода
Погода в Україні
Наша адреса
Індекс:52041 Дніпропетровська область Дніпропетровський район с.Олександрівка вул.Колгоспна,1

Олександрівська школа © 2017
Конструктор сайтів - uCoz